Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вишинська М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Вишинська М. Б. Інтенсивна терапія компенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою [Електронний ресурс] / М. Б. Вишинська, О. Р. Яєчник // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 4. - С. 95-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_4_18 Особливе місце в галузі інтенсивної терапії посідає субкомпенсована гастроінтестинальна дисфункція в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета. Актуальність даного питання пов'язана з високою смертністю в післятравматичному періоді у зв'язку з розвитком гострої поліорганної дисфункції, а гастроінтестинальна дисфунція є одним з основних компонентів поліорганної недостатності. Мета роботи - показати вплив інтенсивної терапії гастроінтестинальної дисфункції в стадії компенсації в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, поєднаною з травмою кісток скелета, на результати їх лікування. Під час дослідження було сформовано дві групи пацієнтів, однорідні за тяжкістю стану та тяжкістю основної патології. Обидві групи отримували однакове лікування, окрім якого хворим другої групи проводилось раннє ентеральне харчування. В результатах дослідження звертають на себе увагу більш низька летальність та більш швидкий регрес тяжкості стану пацієнтів, зменшення проявів синдрому поліорганної недостатності та синдрому гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів, яким проводилось раннє ентеральне харчування. | ||
| 2. |
Вишинська М. Б. Аспекти застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою [Електронний ресурс] / М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_6_16 Проаналізовано особливості застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою. Мета дослідження - вивчити дані літератури щодо ефективності застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою та проаналізувати частоту переливання компонентів крові в пацієнтів із політравмою залежно від часу призначення транексамової кислоти після отримання травми. Проведене ретроспективне когортне дослідження, до якого було включено 40 пацієнтів віком від 22 до 56 років із політравмою. Усіх пацієнтів було розподілено на 2 групи: I група - пацієнти, в яких застосовували транексамову кислоту до 3 годин після виникнення політравми, та II група - хворі, які приймали транексамову кислоту в часовому проміжку 3 - 8 годин після виникнення політравми. Основною багатофакторною умовою для виникнення ранньої коагулопатії в пацієнтів із політравмою є поєднання шоку, спричиненого кровотечею, та ушкодження тканин, що призводить до генерації тромбін-тромбомодулінового комплексу, активації антикоагулянтної та фібринолітичної систем. У пацієнтів, включених до аналізу даних у нашому дослідженні, основними причинами політравми були: дорожньо-транспортна пригода - у 34 пацієнтів (85 %), падіння з висоти - у 6 пацієнтів (15 %). Середній вік пацієнтів I групи становив 39,2 +- 17,3 року, у II групі - 41,9 +- 12,8 року. До дослідження увійшли 29 чоловіків та 11 жінок. Не виявлено вірогідних відмінностей у тяжкості стану, структурі компонентів поліорганної недостатності, антропометричних характеристиках пацієнтів обох груп. Встановлено, що в I групі пацієнтів переливання еритроцитарної маси та свіжозамороженої плазми проводили в 14 випадках із 26, що становило 53 % від усіх випадків політравми в даній групі. У II групі пацієнтів переливання компонентів крові проводили в 9 випадках із 14, тобто в 64 % від усіх випадків із даної групи. Відповідно, частота переливання компонентів крові в пацієнтів II групи на 11 % вище порівняно з пацієнтами І групи (<$E p~symbol У~0,05>). Висновки: одержані попередні результати свідчать, що введення транексамової кислоти до 3 годин після виникнення політравми може знижувати частоту гемотрансфузій. | ||
| 3. |
Вишинська М. Б. Зміни функціонального стану тромбоцитів у пацієнтів із політравмою [Електронний ресурс] / М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_1_7 Політравма залишається головною причиною глобальної захворюваності та смертності й спричиняє 10 % смертей. Мета дослідження - вивчити дані літератури про зміни показників судинно-тромбоцитарного гемостазу в пацієнтів із політравмою, дослідити динаміку морфофункціонального стану тромбоцитів, проаналізувати зміни показників внутрішньосудинної активації тромбоцитів у пацієнта із політравмою. Для нормального згортання крові потрібні як мінімум 4 компоненти - кровоносні судини, тромбоцити, здатність крові до згортання та фібриноліз. Визначення таких компонентів, як показники внутрішньосудинної активації тромбоцитів, може стати важливим кроком оцінювання порушень тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів із політравмою. Судинно-тромбоцитарний гемостаз розпочинається рефлекторним первинним спазмом артеріол, після чого виникає вторинний спазм артеріол, потім утворюється первинна тромбоцитарна пробка (адгезія та агрегація) і, відповідно, відбувається консолідація тромбу, у результаті чого формується остаточний тромбоцитарний тромб. Ще до контакту тромбоцитів з оголеним колагеном відбувається первинна активація тромбоцитів. Спочатку змінюється форма інтактних тромбоцитів з дискоїдної форми до активованих клітин і дискоехіноцитів, сфероцитів і/або сфероехіноцитів. Встановлено, що на 3-тю добу після травми за нормальної кількості тромбоцитів у венозній крові зменшується кількість інтактних тромбоцитів і дискоцитів, зростає кількість активних форм тромбоцитів і дискоехіноцитів та сфероехіноцитів, відповідно, зростає загальна сума активних форм тромбоцитів. Нормальний рівень тромбоцитів у пацієнтів із політравмою може замасковувати вираженість коагулопатії, а проведення досліджень показників внутрішньосудинної активації тромбоцитів може стати діагностичним компонентом судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів із політравмою. Висновки: у пацієнтів із коагулопатією внаслідок політравми на 3-тю добу спостерігаються зміни показників внутрішньосудинної активації тромбоцитів та агрегації тромбоцитів, індукованої адреналіном і АДФ. | ||
| 4. |
Філик О. В. Гемостаз та запалення у пацієнтів із політравмою [Електронний ресурс] / О. В. Філик, М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 66-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_8_12 Причинами смерті при тяжких травмах є як ушкодження, несумісні з життям, так і тяжкі кровотечі. Коагулопатію, асоційовану з травмою, виявляють у 46 % пацієнтів уже на місці події та у 60 % пацієнтів - при надходженні на лікування. Мета роботи - встановити наявність зв'язку між показниками загальної відповіді організму на запалення та показниками судинно-тромбоцитарного і коагуляційного гемостазу у пацієнтів з політравмою. Проведено проспективне обсерваційне дослідження 20 пацієнтів віком від 19 до 55 років з політравмою, які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії в Комунальному некомерційному підприємстві "8-ма міська клінічна лікарня м. Львова". Пацієнтів оцінювали за Injury Severity Score (ISS) та шкалою APACHE II (Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II) з урахуванням тривалості синдрому загальної відповіді організму на запалення і лікування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та госпіталізації. Етапи дослідження: надходження на лікування у ВІТ (d1), третя доба (d3), піята доба (d5). Основними оцінюваними клінічними маркерами були показники: загальної відповіді організму на запалення, судинно-тромбоцитарного гемостазу (внутрішньосудинна активація тромбоцитів, агрегація тромбоцитів, індукована адреналіном і аденозиндифосфатом), коагуляційного гемостазу (міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, рівень загального фібриногену та D-димерів). Встановлено наявність вірогідного (p << 0,05) позитивного кореляційного зв'язку між співвідношенням рівнів дискоехіноцитів до сфероехіноцитів та рівнем загального фібриногену на етапі d1, а також тенденцію (p = 0,09) до наявності позитивного кореляційного зв'язку між цим співвідношенням та температурою тіла пацієнта. Виявлено вірогідний (p << 0,05) зворотний кореляційний зв'язок між цим співвідношенням і рівнем тяжкості стану пацієнтів за шкалою APACHE II та прямий вірогідний (p << 0,05) кореляційний зв'язок із тривалістю госпіталізації у ВІТ, а також тенденції до зворотного кореляційного зв'язку з тяжкістю ушкоджень за шкалою ISS (p = 0,07) та до прямого кореляційного внаслідок Systemic Inflammatory Response Syndrome (SIRS) (p = 0,12). Висновки: у пацієнтів із політравмою встановлено: наявність вірогідного (p << 0,05) позитивного кореляційного зв'язку між співвідношенням дискоехіноцити/сфероехіноцити та рівнем загального фібриногену; тенденцію (p = 0,09) до позитивного кореляційного зв'язку між цим співвідношенням та температурою тіла пацієнта; вірогідний (p << 0,05) зворотний кореляційний зв'язок з рівнем тяжкості стану пацієнтів за шкалою APACHE II; прямий вірогідний (p << 0,05) кореляційний зв'язок з тривалістю госпіталізації у ВІТ; тенденцію (p = 0,07) до зворотного кореляційного зв'язку з тяжкістю ушкоджень за шкалою ISS та тенденцію (p = 0,12) до прямого кореляційного зв'язку з тривалістю SIRS. | ||
| 5. |
Вишинська М. Б. Особливості коагуляційного гемостазу в пацієнтів з політравмою [Електронний ресурс] / М. Б. Вишинська // Медицина невідкладних станів. - 2023. - Т. 19, № 1. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2023_19_1_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |